баланшток

[bɑlɑnʃtok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді короткого горизонтального стрижня або бруска, що з’єднує волюти (спіралеподібні завитки) іонічної капітелі, іноді використовується як аналогічний прикраса в інших ордерах.

  2. (Історія) –

    (історичне, у військовій справі) дерев’яний циліндричний брусок для намотування �нота (запального шнура) у артилерії XVI–XVII століть.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баланшток, р. баланштока, д. баланштокові, з. баланшток, о. баланштоком, м. баланштокові, к. баланштоку

Більше записів