озерце

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “озеро”: невелике озеро, маленький природний водоймий з повільною течією або без неї.

2. (у техніці, металургії) Калюжа розплавленого металу, що утворюється в зоні зварювання або різання.

3. (переносне значення) Невелика, обмежена кількість рідини, що розлилася або зібралася на поверхні; калюжа.

Приклади:

Приклад 1:
І ще одну ніч провів у ярку, в заростях верболозу, над струмком, який біг кам’яним ложем, а далі розливався в невелике озерце. Помітив, що з озерця на бистрінь випливають якісь рибки, але тільки він ворухнеться, вони миттю бризкають в озерце.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Хвилює на сонцi нива, та божа постiль, льон процвiтає синьо, сказав би — небо задивилось в озерце, на сiножатi — вiз. Гафiйка годує дитину, а друге бiля Маланки: “бабо!..”.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Зараз ми йдемо на степове озерце, що праворуч, i там постоїмо на вечiрньому перельотi. Ми йдемо на надплесне, що його вже тепер нема.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”