1. Рідкісна, незвичайна подія або випадок, часто з відтінком несподіваності чи дивакуватості.
2. Застаріле: пригода, прикрий випадок, нещасний випадок.
3. У канцелярській мові минулого: справа, судова справа; формальна причина для якоїсь дії.
оказія
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли оказія минає, хлоп’я велить іти далі, й вони йдуть. Звідкілясь чути ніби приглушені грюкоти, несамовиті злобні вигуки і… розпачливе гарчання?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |