випадок

Значення

1. (Філософія) –

   Обставина, подія, яка відбувається без попереднього наміру, плану або закономірності; випадковість, пригода.

2. (Лінгвістика) –

   Конкретний факт, епізод, приклад із життя або практики, що ілюструє щось.

3. (Лінгвістика) –

   У мовознавстві: граматична категорія іменника, займенника, прикметника та числівника, що виражає їхній синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні (наприклад, називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).

4. (Математика) –

   У математиці та логіці: окремий випадок як частина або різновид загального правила, теореми, закону.

5. (Медицина) –

   У медицині: окреме захворювання або його прояв у конкретного пацієнта; також факт захворювання, що реєструється.

6. (Історія) –

   Застаріле: небезпека, ризик, можливість неприємної події.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• Суддя сказав, що випадки були.
  Комусь колись чогось там підлили.
  Було це діло досить голосне,
  і сліз пролито більше як доволі.
  І все ж є щось не до кінця ясне:
  чи не було чиєї злої волі-
  — Ліна Костенко