Древослів

Словник Української Мови

випадок

Буква

1. Обставина, подія, яка відбувається без попереднього наміру, плану або закономірності; випадковість, пригода.

2. Конкретний факт, епізод, приклад із життя або практики, що ілюструє щось.

3. У мовознавстві: граматична категорія іменника, займенника, прикметника та числівника, що виражає їхній синтаксичні зв’язки з іншими словами в реченні (наприклад, називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний).

4. У математиці та логіці: окремий випадок як частина або різновид загального правила, теореми, закону.

5. У медицині: окреме захворювання або його прояв у конкретного пацієнта; також факт захворювання, що реєструється.

6. Застаріле: небезпека, ризик, можливість неприємної події.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут мав місце випадок, коли мистецька річ заграла завдяки прегарному синтезу. Ви, певно, пам’ятаєте, в тому вірші розповідалося про тяжкий, виснажливий путь каравану, що, простуючи до мети, має торувати стежки в незнаних пустошах, дертися крізь терню диких чагарників.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
На щастя, мав у кишені про всяк випадок пляшчину з улюбленим прикарпат­ ським бальзамом, останню із запасених ще з дому, — на колір бальзам анітрохи не різнився від «драконячої крові», тож пішов у Стаса за милу душу, міцно зігріваючи й тішачи її. 1 Вільний переклад грецької назви «Hypnerotomachia Poliphili».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Таким чином було встановлено, що OKW тримає у Франції 10 танкових дивізій на випадок висадки союзників. Кожна дивізія складалася з декількох сотень танків, а також іншої автотехніки (у т.ч.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів