розбіжно

1. У спосіб, що характеризується розбіжністю, відмінністю у деталях, поглядах, напрямках або трактуванні; по-різному, неоднаково.

2. У математиці, фізиці — про послідовність, ряд, процес: таким чином, що не має скінченної границі або певної кінцевої точки; з прагненням до нескінченності або без чіткої закономірності.

Приклади вживання

Приклад 1:
І розітнулося два постріли, майже одночасово, але все-таки розбіжно. І шапка, що була в Гордія, по-козацьки збита на потилицю, упала додолу.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”

Частина мови: прислівник () |