1. Дія за значенням дієслова «овіювати»; обвівання, обдування чогось повітрям, вітром.
2. (у переносному значенні) Оточення, оповивання якоюсь атмосферою, почуттям або враженням (наприклад, овіювання таємничістю, романтикою).
овіювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |