Словник Української Мови
Буква
1. Традиційне українське молодіжне зібрання, яке відбувається взимку, після закінчення польових робіт, з музикою, співами, іграми та розвагами; вечорниці.
2. Заст. Дія за значенням дієслова «посидити»; перебування десь певний час у сидячому положенні.
Приклад 1:
Вогка, маленька кав’ярня була майже порожня, — хто тепер, крім зовсім божевільних людей, схотів би за посидіння в кав’ярні стати «до стєнки»? В куточку за залізними столиками стиснено сиділо дві пари червоноармійців з картонно-настобурченими дамами.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”