отаман

1. Військовий чи адміністративний керівник, старшина, начальник у козацьких військах та державних утвореннях (наприклад, кошовий отаман, гетьман).

2. Командир військового підрозділу, повстанського або партизанського загону.

3. Голова, керівник (переважно неформальний) якої-небудь спільноти, товариства або групи людей.

4. У царській Росії — начальник (командир) певних адміністративно-територіальних одиниць або військових частин (наприклад, станичний отаман, отаман козачого війська).

Приклади:

Приклад 1:
До тебе зичливі приятелі Кошовий отаман з усім старшим і меншим низовим товариством Запорозького війська”. І далі вони писали іншим гетьманам, бо майже всі вони були незичливі вітчизні, а дбали лише про власні добра.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
От чорти!» — Кричить отаман. Опинилиcь; Аж церков бачать.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
Пливуть собі, ніби з дому, Так, буцім гуляють, Та, звичайне запорожці, Пливучи співають: «Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти, По морю гуляти, Слави добувати, Із турецької неволі Братів визволяти. Ой приїхав Гамалія Аж у ту Скутару, Сидять брати-запорожці, Дожидають кари.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”