1. Вказівний прислівник, що означає: у тому місці, на віддалі від мовця та співрозмовника; там, десь далеко.
2. Уживається для вказівки на щось віддалене, невизначене або несуттєве в просторі або думці; там, десь.
отам
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отам його й злапали! Привели сюди… суди та пересуди… Хто він такий?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
А свиня тим часом голодна, отам риє пiд при-сьбою та гуде!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
Я сьогодні думками й серцем — отам, над Роською, в Тетієві, на моїй любій Київщині. 5/VІ — 44 р. Сонце.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прислівник () |