Значення
- (Історія) –
Військовий чи адміністративний керівник, старшина, начальник у козацьких військах та державних утвореннях (наприклад, кошовий отаман, гетьман).
- (Історія) –
Командир військового підрозділу, повстанського або партизанського загону.
- (Соціологія) –
Голова, керівник (переважно неформальний) якої-небудь спільноти, товариства або групи людей.
- (Історія) –
У царській Росії — начальник (командир) певних адміністративно-територіальних одиниць або військових частин (наприклад, станичний отаман, отаман козачого війська).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отаман, р. отамана, д. отаманові, з. отамана, о. отаманом, м. отамані, к. отамане