освячування

1. Дія за значенням дієслова “освячувати” — надання чому-небудь священного характеру, благословення церковним обрядом; присвячення Богові або божественній силі.

2. Церковний обряд, яким здійснюється така дія; освячення.

3. Переносно: одухотворення, наповнення високим духовним змістом або ідеєю; піднесення, ушляхетнення.

Приклади:

Приклад 1:
Політичне об’єднання індійських земель зробило недоречним освячування релігією Вед основ родоплемінного устрою. Недоречними видавалися й претензії брахманів на елітарне становище в суспільстві.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”