Значення
- (Релігія) –
Обряд у християнстві та деяких інших релігіях, яким предметам, приміщенням або діям надається священний характер або божественна благодать через молитву та певні дії священнослужителя.
- (Релігія) –
Церковна служба, під час якої здійснюється такий обряд; чин освячення.
- (Релігія) –
Переносно: надання чому-небудь високого духовного сенсу, ідеального змісту; уособлення чогось святого, непорушного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. освячення, р. освячення, д. освяченню, з. освячення, о. освяченням, м. освяченні, к. освячення