осліплений

1. Який позбавлений зору, здатності бачити внаслідок пошкодження очей або зорового нерва.

2. Переносно: який втратив здатність правильно розуміти, оцінювати щось, захоплений чимось настільки, що не бачить очевидного.

3. Який був надмірно яскраво освітлений, від чого втрачається здатність чітко розрізняти навколишнє (наприклад, про зір).

4. У техніці: такий, що має заглушені, непрохідні отвори або порожнини (наприклад, про отвір, гільзу).

Приклади:

Приклад 1:
Вже заходить на ранок в день, в заціловане підборіддя, в хаос ліній твоїх німих, ув осліплений сполох пальців. Хлюпостаємося у щасті, загубивши годинам лік.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”