1. Розмовне позначення оригінального документа, що має юридичну силу, на відміну від копії чи скану (наприклад, оригінал довідки, паспорта, договору).
2. У побуті — оригінальний, справжній предмет, річ або виріб, що не є підробкою, копією або наслідуванням.
3. Переносно про людину з яскраво вираженою індивідуальністю, самобутнім характером або незвичайною поведінкою.