осьде

1. (застаріле, діалектне) Тут, у цьому місці; на цьому місці.

2. (уживається як показовий займенник із часткою “ось”) Ось тут, ось у цьому місці; вказує на щось близьке до мовця в просторі або в мовленні.

Приклади:

Приклад 1:
Ходіть, Килинко, осьде край берези ще свіже зіллячко. Ось деревій, — ви ж гладишки попарити хотіли?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
На­те ли­шень, по­жа­луй­те: от пляш­ка ду­лiв­ки, от пiв­сот­нi та­ра­нi, ще свi­жа бу­ла по вес­нi: осьде ж i сер­па­но­чок… тiльки здi­лай­те ми­лость, по­со­бiть моїй бi­дi, ось що я вам роз­ка­жу… – Знаю, знаю про твою бi­ду, яко­го то­бi муд­ро­го пе­че­но­го гар­бу­за пiд­нес­ла Йо­си­пов­на Оле­на, що з Без­вер­хо­го ху­то­ра, i як ти пiс­ля нього на­си­лу на дру­гий день очу­няв! Знаю, знаю усе.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспiває за нею. Ходiть, Килинко, осьде край берези ще свiже зiллячко. Ось деревiй, – ви ж гладишки попарити хотiли?
— Українка Леся, “Лісова пісня”