орудний

1. (граматика) Відмінок, який відповідає на питання «ким? чим?» і вказує на знаряддя, інструмент або засіб дії; інструменталіс.

2. (граматика) Стосуючийся цього відмінка або маючий його ознаки (наприклад, про закінчення, форму).

Приклади:

Приклад 1:
[8] «Орудний дорадчий» (лат.) — відмінок латинської мови, який в українській мові не існує.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”