орудник

[orudnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Особа, яка безпосередньо виконує якусь роботу, дію, часто механічну або фізичну; той, хто орудує знаряддям, інструментом, механізмом.

  2. (Соціологія) –

    У переносному значенні: той, хто є виконавцем чи знаряддям у чиїхось руках для досягнення певних, часто неблаговидних, цілей; ставленик, посібник.

  3. (Історія) –

    Заст. Той, хто керує, управляє чим-небудь; розпорядник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. орудник, р. орудника, д. орудникові, з. орудника, о. орудником, м. орудникові, к. оруднику

Більше записів