Значення
-
Особа, яка займається орієнтацією, тобто визначає місцезнаходження сторін горизонту або напрямків у просторі; провідник, що показує шлях.
-
Той, хто допомагає комусь орієнтуватися в якій-небудь галузі знань, суспільному житті тощо; наставник, порадник.
-
У техніці: пристрій або деталь, що служить для визначення напряму, положення або для правильного спрямування руху чогось (наприклад, орієнтатор стрічки, орієнтатор деталі).
-
У біології (зоології): тварина, за якою орієнтуються інші тварини в стаді, зграї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орієнтатор, р. орієнтатора, д. орієнтаторові, з. орієнтатор, о. орієнтатором, м. орієнтаторі, к. орієнтаторе