оргія

[orɦijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. У Стародавній Греції та Римі — свято на честь бога Діоніса (Вакха), що супроводжувалося масовими пиятиками, нестриманими танцями та розпустою.

  2. Розгульна, розпусна гулянка з надмірним вживанням алкоголю, розбещеною поведінкою та сексуальною розпустою.

  3. (Переносне значення) Нестримане, надмірне виявлення чого-небудь, хаотична надлишковість (наприклад, почуттів, кольорів, звуків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оргія, р. оргії, д. оргії, з. оргію, о. оргією, м. оргії, к. оргіє

Походження слова (Етимологія)

Оргія — це бучне, нестримне святкування, що походить від античних обрядів на честь богів вина та веселощів. Слово прийшло в українську мову із західноєвропейських мов, зокрема з німецької, французької та англійської, а ті, своєю чергою, запозичили його з латини, де orgia означало «таємний обряд». Латинське слово споріднене з грецьким órganon, що означало «інструмент» або «орган тіла». Таким чином, оргія спочатку була ритуальним дійством, а згодом набула значення розгульного бенкету.
Споріднені слова:бенкет, свято, вакханалія

Більше записів