опредметненість

1. Філософський термін, що означає процес або результат перетворення внутрішніх, суб’єктивних явищ (думок, почуттів, здібностей, суспільних відносин) на зовнішні, об’єктивні, предметні форми, що існують незалежно від творця; об’єктивація.

2. У мистецтві та літературознавстві — конкретне, чуттєво сприйнятне втілення художнього задуму, ідеї чи образу в матеріальній формі твору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |