Значення
-
Філософський термін, що означає процес або результат перетворення внутрішніх, суб’єктивних явищ (думок, почуттів, здібностей, суспільних відносин) на зовнішні, об’єктивні, предметні форми, що існують незалежно від творця; об’єктивація.
-
У мистецтві та літературознавстві — конкретне, чуттєво сприйнятне втілення художнього задуму, ідеї чи образу в матеріальній формі твору.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опредметненість, р. опредметненості, д. опредметненості, з. опредметненість, о. опредметненістю, м. опредметненості, к. опредметненосте