одиничка

[odɪnɪt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовне позначення одиниці як найменшої цілої цифри (1), а також позначення одиниці вимірювання, оцінки чи розряду.

  2. (Математика) –

    Розмовна назва одиничного розряду в системі числення.

  3. (Техніка) –

    Перший номер чого-небудь (наприклад, у нумерації будинків, транспортних маршрутів, завдань тощо).

  4. (Лінгвістика) –

    Розмовне найменування чогось, що має номер один або посідає перше місце (наприклад, команда, трамвайний маршрут, школа).

  5. (Мистецтво) –

    У термінології деяких ігор (наприклад, доміно, гральних карт) — фішка або карта з одним знаком (одною піткою, одним очком).

  6. (Освіта) –

    Розмовне позначення найвищої академічної оцінки в деяких системах (відмінно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одиничка, р. одинички, д. одиничці, з. одиничку, о. одиничкою, м. одиничці, к. одиничко

Більше записів