одношарнірність

1. (техн.) Конструктивна особливість механізму або вузла, що має лише одну шарнірну сполуку (шарнір), яка забезпечує обертання або поворот частин відносно однієї нерухомої осі.

2. (перен., спец.) Обмеженість, негнучкість, спрямованість лише в одному напрямку або на одну ідею; аналогічне до “однобічності”, але з акцентом на структурну або функціональну незмінність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |