одноплановий

[odnoplɑnoʋɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Філософія) –

    Який має лише один план, один рівень розвитку або розгляду, обмеженийодним аспектом, однією стороною.

  2. (Лінгвістика) –

    Побудований на одній основній темі, ідеї; одноманітний, небагатогранний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одноплановий, р. однопланового, д. одноплановому, з. однопланового, о. одноплановим, м. одноплановім

Більше записів