однопільний
[odnopilʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який стосується однієї певної галузі знань, науки, діяльності або спеціалізується на одній темі; спеціалізований, вузькоспеціальний (наприклад, однопільний словник, однопільна термінологія).
- (Економіка) –
Утворений, створений або об’єднаний на основі однієї галузі, одного напряму діяльності (наприклад, однопільнеоб’єднання підприємств).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однопільний, р. однопільного, д. однопільному, з. однопільного, о. однопільним, м. однопільнім