однопільний

1. Який стосується однієї певної галузі знань, науки, діяльності або спеціалізується на одній темі; спеціалізований, вузькоспеціальний (наприклад, однопільний словник, однопільна термінологія).

2. Утворений, створений або об’єднаний на основі однієї галузі, одного напряму діяльності (наприклад, однопільне об’єднання підприємств).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |