обсічений
[obsit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(про рослини, гілки, дерева) такий, що має обрізані, обрубані або обломані кінці, верхівки чи частини; підрізаний, підстрижений.
-
(переносно, про людину або тварину) низький на зріст, кремезної статури; приземкуватий.
-
(переносно, розм.) такий, що має обмежені здібності або неповні знання; недоучений, обрізаний у розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обсічений, р. обсіченого, д. обсіченому, з. обсіченого, о. обсіченим, м. обсіченім