1. Людина, яка надмірно висловлює повагу, підлесливо шанує когось, перебуваючи в стані приниження; підлесник, угодник.
2. Той, хто сліпо захоплюється чимось іноземним, зневажаючи власне, національне; запозичувач чужих звичаїв, моди тощо.
низькопоклонник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |