низькопоклонник

[nɪzʲkopoklonnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Людина, яка надмірно висловлює повагу, підлесливо шанує когось, перебуваючи в стані приниження; підлесник, угодник.

  2. Той, хто сліпо захоплюється чимось іноземним, зневажаючи власне, національне; запозичувач чужих звичаїв, моди тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. низькопоклонник, р. низькопоклонника, д. низькопоклонникові, з. низькопоклонника, о. низькопоклонником, м. низькопоклонникові, к. низькопоклоннику

Більше записів