Мерехкотіти — слабо мерехтіти, ледь помітно тремтіти, коливатися (про світло, вогонь тощо).
Мерехкотіти — ледве помітно тремтіти, здригатися, коливатися (про повітря, тінь, відображення тощо).
Мерехкотіти — перен. ледь виявлятися, проступати, майже не відчуватися (про почуття, думку, спогад тощо).