1. Легкий, майже непомітний відтінок у кольорі, звуку, значенні тощо, що надає чомусь особливої виразності, тонкості.
2. Дрібна, тонка деталь, відмінність у чомусь, що дозволяє точніше зрозуміти або передати суть явища, почуття, думки.
нюанс
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Павло Григорович просив мене грати на фортепіано і слухав, нахиливши набік голову і сприймаючи кожен нюанс. То був «мій Тичина», образ, що жив у мені глибоко десь із дитинства та й тепер живе, непідвладний суворому аналізові, якийсь «автономний» відносно реальної картини його поезії на тлі складної і трагічної панорами нашої доби.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Андрія; цей нюанс про хрещення св. Андрієм людей у місцях його перебу- вання, безпосередньо бачимо вже у “Палінодії”: “никгды2 бw вём8 ґпcлове на дарeмно не ходи1ли, ѓле лaска в ни1хъ д¦а прес™аго дэйствовала на койждомъ мёстцу”.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Приклад 3:
Оскільки цей нюанс був відмічений ще В. Татищевим1182, то біль- шість дослідників, починаючи з XIX ст., відносили повідомлення Ле- генди не до Володимира-на-Клязьмі, а до Володимира-Волинського (див.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Приклад 4:
– Режим доступу: http://www.stsl.ru/manuscripts/ book.php?col=1&manuscript=012) Через вищевказаний нюанс у змісті виникла досить серйозна полеміка. Зок- рема навіть вельми ерудований західний автор Г. Подскальський відзначав, що “важко зрозуміти, як у прийняте Володимиром сповідання Віри по відношенню до Бога Сина і Святого Духа двічі вкралась аріанська формула “подобносущен” (“по- добен сущен” “подобносвершенно” (Подскальски Г.Христианство и Богословская литература в Киевской Руси (988–1237 гг.).
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Частина мови: іменник (однина) |