нонсенс

[nonsɛns] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Безглуздя, абсурд, щось позбавлене сенсу або логіки.

  2. Вислів, твердження або ідея, які суперечать здоровому глузду та логіці.

  3. Явище або ситуація, що викликає подив своєю невідповідністю, нелогічністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нонсенс, р. нонсенсу, д. нонсенсові, з. нонсенс, о. нонсенсом, м. нонсенсі, к. нонсенсе

Походження слова (Етимологія)

Слово «нонсенс» означає «безглуздя, нісенітниця». Воно походить з англійської мови, де nonsense утворене з заперечного префікса non- (що означає «не-») та іменника sense («сенс, смисл»). Цей англійський іменник, у свою чергу, походить від латинського sensus («відчуття, смисл»). Префікс non- походить від латинського non («не»), яке виникло з давнішого ne oenum, що буквально означало «не один» (ne — заперечна частка, споріднена з українським «не», та oenum, споріднене з українським «один»). Таким чином, «нонсенс» буквально означає «не-сенс», тобто те, що не має сенсу.
Споріднені слова:абсурд, дурниця, нісенітниця

Більше записів