ном

Приклад 1:
Че­рез них зніве­чи­ла дер­жал­но…” – на весь го­лос гу­ка­ла мо­ло­ди­ця – й ки­ну­ла в сви­но­ту надтрісну­тим дер­жал­ном. Саме на цей крик у двір по­вер­нув па­ру­бок.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Наїха­ли з Гетьмансько­го гу­са­ри; за­вер­нув ста­рий Кри­винський з цілою мет­кою ста­рих до­чок; не за­бу­ла й Швед­чи -ха – і во­на тут з своєю доч­кою-кра­лею; а ко­ло неї вер­титься сот­ни­чен­ко Са­ен­ко, мо­ло­дий, чор­ня­вий, ве­се­лий, тан­цю­рис­тий; тут же й гетьмансько­го ко­лись пол­ков­ни­ка Кря­жа син по­ход­жає з си­ном пол­ков­ни­ка Кар­ма­зи­ном, що приїхав на бен­кет з мо­ло­дою жінкою, аж з са­мо­го Ром­на… Не тільки з Гетьмансько­го, наїзди­ли іноді до ге­не­ральші гості й з сусідніх повітів. Генеральша – привітна ха­зяй­ка-хлібо­сол­ка.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
XV З лег­кої ру­ки Уранці ус­тав Чіпка з до­са­дою в серці, з дур­ма­ном у го­лові. Узяв просьбу, пок­ло­нивсь По­ро­хові, пішов у суд.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 4:
Що­неділі, щос­вя­та, а ча­сом і се­ред буд­ня, щоб не одс­та­ти од вельмож­но­го сусіди, – бен­ке­тує тут п’яне мо­ре тем­ної прос­то­ти… Оже ще й досі, під пізній вечір, по­ди­рає мо­роз по­за шку­рою ве­се­лих гу­ляк, як гля­нуть во­ни на хрест, що геть-геть зда­ле­ка чорніє над Ро­мо­да­ном… This file was created with BookDesigner program bookdesigner@the-ebook.org 02.07.2008
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”