ІДЕФІКС, -а, чол., спец. 1. У мовознавстві — службова морфема, що вставляється всередину кореня (або основи) слова для вираження граматичного або словотвірного значення; внутрішня флексія.
2. У ширшому значенні — додатковий елемент, вставка в середину сталої структури (наприклад, у назві, формулі, коді), що змінює або уточнює її зміст.