Значення
-
Сяйво у вигляді кола навколо голови божества, святого або монарха, яке зображують на іконах, картинах тощо як символ святості, божественності або величі.
-
Переносно: ореол слави, величі, особливого поважання, що оточує когось або щось.
-
У техніці: яскраве сяйво, світловий ореол навколо джерела світла, що виникає внаслідок оптичних явищ (наприклад, навколо ліхтаря в тумані).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. німб, р. німба, д. німбові, з. німб, о. німбом, м. німбі, к. німбе
Походження слова (Етимологія)
Слово «німб» походить з латинської мови, де nimbus означало «хмара, туман, дощова хмара». Це латинське слово пов’язане з іншим латинським словом nebula («туман») і має спільне походження з багатьма індоєвропейськими словами, що позначають вологу, туман або небо, зокрема з праслов’янським *nebo (небо). Таким чином, німб — це сяйво, яке зображують навколо голови святого, і його назва походить від уявлення про небесне світло.