Словник Української Мови
Буква
1. Який не належить до Землі, походить з космосу, з інших небесних тіл; позаземний.
2. Який не має аналогів на Землі, надзвичайний, фантастичний, приголомшливий.
3. Надзвичайно прекрасний, прекрасний до неймовірності; такий, що здається нереальним, ідеальним.
4. Відірваний від земного, практичного життя; мрійливий, нездійсненний.
Приклад 1:
Я смутно і одиноко стояв осторонь їх веселої й щасливої дороги, а вони, сміючись і перегукуючись, як дзвінкі і радісні птиці, проходили за ограду і йшли в широко розкриті двері церкви з намальованими на них ангелами з огняними мечами в руках… Там, де все залито сяйвом і звучить неземний прозорий хор, хор янголів, ходить бог в золотих ризах… А мені туди не можна… Я ж грішник… Я думав, що священик — це бог. «Авдіторія», куди з своїми знайомими ходила на концерти… Сад… Музика… Шахтарський посьолок.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”