1. Який перебуває за межами фізичного світу, не підлягає законам природи, не пояснюється природними причинами; потойбічний, містичний.
2. Який вирізняється надзвичайною силою, могутністю, винятковими властивостями; незвичайний, надзвичайний.
надприродний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лише у світлі Христа, який є життям, усі аспекти людського життя набувають особливого значення, залишаючись найособливими через їх надприродний вимір. По- перше, у Evangelium vitae ціла дійсність життя визначена у вимірі святості і поміщена у центр віщування Євангелія.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |