фенілізотіоціанат

Органічна сполука, що є похідним ізотіоціанату, де фенільна група (C₆H₅-) приєднана до ізотіоціанатної групи (-N=C=S); синонім до терміну “фенілізотіоціанат” — “фенілгорчичний олій” або “ізотіоціанатобензол”.

Хімічний реагент та проміжна сполука в органічному синтезі, що використовується, зокрема, для введення фенілізотіоціанатної групи в молекули або як засіб для захисту аміногруп у пептидному синтезі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |