1. Який існує або відбувається за межами земного життя, після смерті; належний до того світу.
2. Який стосується сфери незвіданого, містичного, недоступного для звичайного людського розуміння.
потойбічний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
і голос, і голос, я впізнавав його теж, ÌY голос, крізь вітер і хугу, ледь чутний, далекий, потойбічний, Вона щось казала, щось повторювала, здається, моє ім’я, але яке з моїх імен, я маю їх аж сорок. Я знепритомнів би, якби не вибух, великий вибух фіналу, від якого театр мусило б рознести на сотню тисяч маленьких театриків, цей вибух злився з фінальним акордом усіх тридцяти трьох оркестрів, я знепритомнів би, якби не впала завіса… Я більше не вийшов на сцену, хоч була овація.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Цей мисник днів – мальовані тарелі, ця тінь Сізіфа – потойбічний гість, в столицях меду, в райдугах форелі, у гіркоті покинутих обійсть. Ми – гості бджіл.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: прикментик () |