Значення
-
Властивість або стан того, що є незбалансованим; відсутність рівноваги, злагодженості, пропорційності між частинами чогось.
-
У медицині та психології — порушення гармонійної роботи організму, системи або психічних процесів; розлад.
-
У техніці та механіці — стан, коли центр ваги об’єкта не збігається з віссю його обертання, що призводить до вібрацій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбалансованість, р. незбалансованості, д. незбалансованості, з. незбалансованість, о. незбалансованістю, м. незбалансованості, к. незбалансованосте