торочки

Тлумачення із “Словника української мови”* ТОРОЧК И , ч о к, мн. ( одн. тор о чка , и, ж. ). 1. Суцільний ряд кінців ниток , що вільно звисають із країв тканини ; тасьма з таким рядом ниток ; бахрома . Ватя стояла на березі під лозами .. з розпущеним блакитним зонтиком , облямованим навкруги червоними торочками (Н.- Лев ., IV, 1956, 119); Я сумно слухала товаришки розп о відь І безуважно торочки сплітала На обрусі (Л. Укр., І, 1951, 106); Вона [ мати ] хутко нахилилась і почала сухими пальцями скубти торочки на скатерці (Панч, В дорозі .., 1959, 136). 2. Те саме , що торок и 1. Марина забирає качку , швидко надіває її на торочки і ще швидше кладе рушницю до плеча ( Епік , Тв., 1958, 591). Тлумачення із “Словника української мови”* ТОР О ЧКА , и, ж., розм . 1. див . торочк и . 2. Те саме , що облям і вка 1. Все , що про неї міг би я сказати при початку , це був би опис її одягу – високі чоботи , рясна спідниця з торочкою , ватяна кохта і тепла хустка (Смолич, День .., 1950, 14); До столу підійшла Маруся, стала перед паном Костуром , гарно прибрана :.. оксамитова з безліччю складок спідниця , шовковою торочкою облямована (Юхвід, Оля, 1959, 275).