Пребендарій (від лат. praebenda — “наділ”, “утримання”) — церковна посада в середньовічній Європі, особа, яка отримувала дохід (пребенду) з церковних земель або майна за виконання певних духовних обов’язків або як канонік собору.
У сучасному вжитку — історичний термін для позначення церковного бенефіціара, а також може вживатися в переносному значенні щодо особи, яка отримує стабільний дохід або утримання, не докладаючи значних зусиль.