пребенда

[prɛbɛndɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У католицькій церкві — частина доходів від церковного майна або земельних володінь, що призначалася для утримання священнослужителя (каноніка, настоятеля собору тощо).

  2. Сама посада або сан у католицькій церкві, що давали право на отримання таких доходів.

  3. (Переносно) Легке, безтурботне життя, синекура.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пребенд, р. пребенда, д. пребендові, з. пребенда, о. пребендом, м. пребенді, к. пребенд

Більше записів