пребенда

1. У католицькій церкві — частина доходів від церковного майна або земельних володінь, що призначалася для утримання священнослужителя (каноніка, настоятеля собору тощо).

2. Сама посада або сан у католицькій церкві, що давали право на отримання таких доходів.

3. (Переносно) Легке, безтурботне життя, синекура.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |