1. Такий, що важко або неможливо уявити, повірити в нього; фантастичний, нереальний, вражаючий.
2. Надзвичайний за своїми якостями, силою вияву; дуже великий, сильний, значний.
3. Розм. Винятковий, чудовий, дуже хороший.
неймовірний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Одним пострілом убивають двох зайців… Знову гупання й знову несамовитий крик… Знову… Знову… По стелі тупцяється багато ніг, галасують, а над усім зринає фугасом зовсім неймовірний, нелюдський, безтямний рев після кожного удару… Сергєєв зблід, дослухаючись до того реву над головою, хоч і удає з себе байдужого, «залізного».
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик (True) |