Властивість за значенням прикметника “невиснажний“; стан, коли щось не може бути виснажене, вичерпане або втратити сили.
У філософській та природничонауковій термінології — фундаментальна властивість матерії, енергії або ресурсу, що означає їхню нездатність до повного вичерпання, зникнення або втрати здатності до перетворення; вічність існування у фізичному сенсі.