Значення
-
Абстрактна якість або стан того, що неможливо висловити словами, передати мовою; невисловлюваність, неописуваність.
-
У лінгвістиці та філософії мови: характеристика понять, ідей або переживань, що перебувають за межами можливостей мовного вираження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невимовність, р. невимовності, д. невимовності, з. невимовність, о. невимовністю, м. невимовності, к. невимовносте