Словник Української Мови
Буква
1. Абстрактна якість або стан того, що неможливо висловити словами, передати мовою; невисловлюваність, неописуваність.
2. У лінгвістиці та філософії мови: характеристика понять, ідей або переживань, що перебувають за межами можливостей мовного вираження.
Приклад 1:
(Дослідники моєї творчості вже, певно, знають, що слово «екзистенція» в моєму вжитку не лише означає буття чи існування, тобто екзистенцію як таку, а й має ще певну настроєвість, солодко-кислий присмак ностальгії, невимовність вічної самотності тощо). Крім того, я ще був цнотливий.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”