теократ

1. Особа, яка обіймає вищу духовну та світську владу в теократичній державі, де система правління заснована на релігійних нормах і керівництві релігійних лідерів.

2. Релігійний лідер (наприклад, верховний жрець, патріарх, халіф), який одночасно є політичним правителем держави.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |