нев’янущий

НЕВ’Я́НУЩИЙ, а, е. 1. Який не в’яне, не втрачає свіжості; постійно квітучий, зелений. Нев’янущі квіти.

2. перен. Який не втрачає сили, значення, актуальності з плином часу; вічний, нетлінний. Нев’януща слава. Нев’януща пам’ять.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |