1. Який не піддається тлінню, гниттю, розкладанню; незнищенний, нев’янучий, вічний.
2. Переносно: такий, що зберігається незмінним, не гине, не зникає; невмирущий, безсмертний (про славу, пам’ять, ідеї тощо).
нетлінний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він називав його тим первісним законом людей, про який говорить Святе Письмо: “Нетлінний дух твій є в усіх; ним же помалу викриваєш тих, ню помиляються, і в них же грішать, згадуючи, навчаєш, щоб, відвернувшись від злоби, повірили в тебе, Господа!” Він і стверджував, що 14 це був той самий геній а, наслідуючи якого у всьому наче свого наставника, добродушний Сократ досяг і ступеня мудрого, тобто щасливого.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |