Значення
-
Властивість або стан за значенням невмотивований; відсутність достатніх підстав, причин, обґрунтування для чого-небудь; безпідставність, необґрунтованість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невмотивованість, р. невмотивованості, д. невмотивованості, з. невмотивованість, о. невмотивованістю, м. невмотивованості, к. невмотивованосте