1. Властивість або стан за значенням невмотивований; відсутність достатніх підстав, причин, обґрунтування для чого-небудь; безпідставність, необґрунтованість.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням невмотивований; відсутність достатніх підстав, причин, обґрунтування для чого-небудь; безпідставність, необґрунтованість.