невмотивованість

1. Властивість або стан за значенням невмотивований; відсутність достатніх підстав, причин, обґрунтування для чого-небудь; безпідставність, необґрунтованість.

Приклади вживання слова

невмотивованість

Приклад 1:
Проте пізніші автори, бачачи невмотивованість подібної спроби, продов- жували модифікувати текст. У житії наразі зустрічаємо значно більш логічне по- яснення.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”