Древослів

Словник Української Мови

торигати

[torɪɦɑtɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

Робити щось швидко, метушливо, клопітко, часто без чіткого плану або мети; метушитися, клопотатися.
(Розм.) Працювати, займатися чимось, докладаючи зусиль; копітити, трудитися.
(Розм.) Швидко пересуватися, бігати туди-сюди; тинятися, метушитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. торигати, р. торигат, д. торигатам, з. торигати, о. торигатами, м. торигатах, к. торигати

Більше записів