Значення
-
Властивість або стан того, що не має достатніх підстав, доказів, логічного чи фактичного обґрунтування; безпідставність.
-
Абстрактна якість тверджень, висновків, звинувачень тощо, які висунуті або прийняті без належного аргументування, підтвердження фактами або логічною аргументацією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. необґрунтованість, р. необґрунтованості, д. необґрунтованості, з. необґрунтованість, о. необґрунтованістю, м. необґрунтованості, к. необґрунтованосте