Значення
-
Властивість або стан того, що неможливо вловити, схопити, охопити розумом або чітко визначити; неосяжність, незбагненність.
-
У літературознавстві та мистецтві — художня категорія, що характеризує здатність твору чи образу передавати щось тонке, ледь відчутне, що втікає від прямої фіксації, створюючи відчуття глибини та таємничості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невловність, р. невловності, д. невловності, з. невловність, о. невловністю, м. невловності, к. невловносте