Властивість або стан того, що неможливо вловити, схопити, охопити розумом або чітко визначити; неосяжність, незбагненність.
У літературознавстві та мистецтві — художня категорія, що характеризує здатність твору чи образу передавати щось тонке, ледь відчутне, що втікає від прямої фіксації, створюючи відчуття глибини та таємничості.